Анастасія Скороходова
Рейтинг
+204.70
Сила
549.68

Анастасія Скороходова

a-skorokhodova

Я не хочу

Я не хочу гнутись від «правди», Що брехнею людською сповита, Залишити життя своє іншим У долонях чиїхсь оксамитових. Я не хочу грати спектаклів, Де учасники я та БрЕхні І не хочу життя все стояти У позиції у манекенній. Я не стану терпіти зневаги, Нерішучості, грубості, злоби - Все життя, як одна катастрофа- Нащо в домі терпіти щурів? І не сплутатись, і не говдатись Від одного помістя до іншого, А знайти свої корені в іншому, Що ніхто вже не стане трясти. Бути мужнім, відважним і...
Читати далі →

Якщо

Не трощіте кістки мої в попіл, коли десь пролунає ім'я. Не жбурляйте облудливий погляд, Як минеться де постать моя. розбирайте мене на частини, Але тім не діліться зо мной, Бо не маю на то  вже сили, Вже скінчилась для вОгню бронь. І як де заманеться згадати, Я прошу, говоріть лиш дурне, Бо що виворіт мій, що зовня-  все безтактне і все пусте....
Читати далі →

А де опинились ви?

Це все той успіх, до котрого прагне більшість... приходиш від «успішного» дня і спиш собі вічність. ми всі так тікали від чорно-білих сюжетів, а раптом взяли й самі потрапили у халепу. Ми як фрагменти сірих фільмів. І хто сюди нас запихнув? Ніхто. Це ми самі.  Це ті, хто прагне визнання, а натомість витрачає життя на сон о 2 дня і на їжу о пів на 2 ночі...
Читати далі →

Про Час

Для кожної людини своє місце. У часі, просторі, минулому й тепер. Як ті солдати ми стоїм на трапі. Й ніхто не знає, хто наступний з гри. То Доля, чарівниця. Чи чаклунка... Один-два-три — Я виберу тебе. А далі, щоби швидше шрами гоїть - Вона замовить, скаже: Так вам тре. Для кожної людини своє місце І площина своя, і місце для надій. Коли змінилась доля і коли вже годі Тоді людину кине з берегів. Для кожної людини є свій час. І свій урок… Один поміж мільйони. Можливо, той урок д...
Читати далі →

Кава

Моє життя протЯгне ароматом кави від кождих светрів і від кождих мрій. То ніжність у чашкАх, гарячий вирій Любов  то безпричинна — спокій в ній. Мої думки розчинні й небагаті, А серце диха досі копіями дій. і ніжність ся як образи в кімнаті, Коли на місто опускає стиха тінь....
Читати далі →

Все дуже спрощено

Навщо тут писати про любов Коли душа  до краю догорає своїх сміливих, дуже грішних мрій. вона вже все, вже все про себе знає: Як рахуватись з жахом в передгрОм'ї, з болем і бідкатися як в чеканні голосів. Вона вже все, вже все про себе знає. і той цинізм й простоти ті вона сама в собі щодень плекає. Навіщо тут писати про любов? Її у світі загубили сотні в горі. найкраще в світі буть холостяком - Котрого жодне серце вже не налякає....
Читати далі →

Про ціну моментів

Найскладніше, мабуть – це прожити життя у чеканні.Колоситись моментом жахливої палкості сну.Десь в захИстку омріяних ще невідомих бажаннь,Потонути у сні – вже не бачити світ на яву.То є гірше від пекла – натхненням задихати інших,Лиш тому, що побачив в моменті важливості всі,Коли ти не плануєш життя на відрізок певний,А лиш мрієш деталі, котрі все одно промайнуть.І нема у тім сенсу для когось — лишень для тебе,Бо з зародження світу тут безліч таких як тиТи пливеш собі світом, минаєш душі й землі...
Читати далі →

Пошук

Відшукати себе – то є складність, від котрої млосно.Ти то гірко, то солодко падаєш в змІї життя. І немає початку і краю тому безголоссю,Бо слова всі затихли в тобі – буревієм гудуть. Вони зносять твої побутові, буденні остачі,Все будують у серці нові ще незнані рядки – То будівлі з піску, особистості то із воску –Все несправжнє у них, вони блискають не на яву. Мрієш крАсно про свОї червоні вітрила,А будуєш натомість навколо самі мости –  Той від берега геть, той в далекі тенета…Пробираєшся геть,...
Читати далі →

Ми різні міста

Коли повертаєшся у рідне місто після «довгого» із ним розлученя — все видається інакшим. Життя ніби завмирає у тобі  й ти пурхаєш у власних замріяних думках, у минулих ситуаціях та у тому, чого, власне, вже ніколи не буде. Місто видається тобі новим, хоча тут нічого не змінювалося. У голові постійно відчуття якоїсь кардинальної ірреальності та вигадки, постійно хочеться щипнути цю матерію та перевірити все ж: правда це, чи вигад?   І так по волі на думку щось забирається, воно хоче обійти всі т...
Читати далі →

Smth New

Я хочу зачерпати з тебе сили,Наснагу в дусі, для вершин не в сні.Вона не відлітає в осені-Існує досі в серці у мені.Як дим розвіює своє натхненняА я тремчу вся в передчУтті думи,Запорсана, запихана … мовчу я.І ти в мені у серці, я в тобі… Все записую в ряд твоє значенняУ моєму житті. Знаєш як це?Коли втратив надію на карцер,Що тобі обіцяли в житті…Коли серце повірило сонячно,І коли серед  степу вві сніТи літаєш пташиною високо,Ніби сам тобі бог заповів.Твоє значення має означенняНе безправне, ал...
Читати далі →