Моя рибка із дивним іменем

Найбільші падіння крокують за руку,
Найперші Victories  із ними Ідуть.
Ти бачиш цей біль? І проходиш поруч,
Бо хто, як не ти, розфарбує його?

Виносить падіння тебе на шпилі,
Виносить на схил твоїх дивних мрій.
Ти бачиш ці очі? Це світу видіння.
А руки тонкі ці? Тут ліній було...

Спустилось на пальці це нОве зусилля,
Дилема нова. Побудуй тут мажор!
Бо хто ж, як не ти це уміло стер би?
Бо хто ж, як не ти, не збудує мінор?

Тут має лунати дощів примарність,
Та замість — кидАється риба з води,
Вона розрізає тут тишу і гамір,
Як плюскіт води, камінцями на дно.