Ямки

Намагаюся легко ступати,
Щоб слідами не сильно врости,
Не лишити влибоких вм'ятин
У душі та на серці твоїм.

Мої кроки не чути, не видко -
Лиш змінивши мірило думок -
Я побачу, що слід лишаю
Не ногами, а нитками мов.

Нанизавши на них країни,
Запах міст та п'янкого вина.
Я легенько ходжу ямками,
Що сховалтсь в твоїх руках.

Моя доля шепоче до мене,
Промовляє із кожного сну:
— Я тебе не триматиму дуже,
Але вже не лишу саму. 

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте