Все дуже спрощено

Навщо тут писати про любов
Коли душа  до краю догорає
своїх сміливих, дуже грішних мрій.
вона вже все, вже все про себе знає:
Як рахуватись з жахом в передгрОм'ї,
з болем
і бідкатися як
в чеканні голосів.

Вона вже все, вже все про себе знає.
і той цинізм й простоти ті
вона сама в собі щодень плекає.

Навіщо тут писати про любов?
Її у світі загубили сотні в горі.
найкраще в світі буть холостяком -

Котрого жодне серце вже не налякає.