Пошук

Відшукати себе – то є складність, від котрої млосно.

Ти то гірко, то солодко падаєш в змІї життя.

І немає початку і краю тому безголоссю,

Бо слова всі затихли в тобі – буревієм гудуть.

Вони зносять твої побутові, буденні остачі,

Все будують у серці нові ще незнані рядки –

То будівлі з піску, особистості то із воску –

Все несправжнє у них, вони блискають не на яву.

Мрієш крАсно про свОї червоні вітрила,

А будуєш натомість навколо самі мости –

 Той від берега геть, той в далекі тенета…

Пробираєшся геть, від життя, від життєвих гидот.

І скажи, може в цьому твоя небуденність,

Може тому тікаєш, що втеча є  твОє життя?

У людей так не звЕдено, то вже не їхня потреба:

Мріять сонце, а жити в болоті посеред гусей.