Принцип заміни

Знаєте про такий принцип? Безболісний та дієвий. Багато людей постають перед питанням: а як же забувати щось зі свого життя, коли воно оточило тебе скрізь та не дає відступити від минулих почуттів? Це музика, улюблені речі, фото, стіл, диван, коврик, та все що завгодно, навіть вазон! Все можна окрестити знаком — «не чіпати, бо то пам'ять». І насправді, так воно і є. Але ж як бути із тим, що ці речі змушують тебе безперервно занурюватись у минувщину, у те, що вже не відіграє жодної ролі? От вона, метода заміни!
Нахай той светр тепер носить інакший він, нехай свічки твоїм будинком теж він розставляє. Змусь цю людину поводити себе спонтанніше, навіть коли він того не вміє, зроби його запах таким самим, познайом із музикою, котру ви слухали удвох Тоді, веди у те місце, що найлюбіше у твому місті та обов'язково наголоси на тому. Можеш навіть називати його так само дивно, аби лишень було так само — лише з заміною. Це як подвійна експозиція. Ти береш плівку та вставляєш у фотоапарат по другому колу, виклацуєш плівку, здаєш на проявку і… Вуаля! Картинка поверх іншої картинки! Ну чим не радість… Тепер замкова гора не нагадує тобі щось із вересня, тепер вона у твоїх думках засніжена та гола. Пісні вже відчуваються інакше, втрачається, знате, сенс із тих пісень. То тепер просто звуки. Але ти вже налаштував експозицію. Насолоджуйся результатом, коли ти справді такий дурень…