Діалог у мені. День у день

— ти так захопливо сприймаєш світ. Аж лячно.
щось у тобі бринить безчасно і горить.
пускаєш душі, дні, місцини тяжкі,
аби лиш видихнуть нове, тонуть у сні.
тебе не розумію я, серйозно.
у мене в серці все болить й кричить.
мені так складно, не дотепно — плачно:
людей лишить, поїхать, відлетіть.

— тут все старезне, все примхливе — годі!
моя душа втомилась від зітханнь.
тут люди хворі, тут серця, як пляшки -
пусті та рівні — всі зі скла одно.
кричати годі — вирішити вчасно:
я тут одна? Чи ти зі мною вплав?
не гуркотять у мені більше вже состави  -
залікувала. Годі каяття.