Коли сніг упав...

Ти кричиш пихато: Рівня вимагаю!

Та хіба у тім моя винна?

В тебе за плечима купи мряки

В мене за плечима- ти і я.

Ми були, колись – затихли в бурю.

Дивовижа, але так воно і є.

Все гриміло, буревіло попід нами-

Ми прощались, били всі мости.

Ти сказав: шукай же собі рівню!

Я змовчала – ти ж бо геть осліп.

Чи то я осліпла, ще тоді, як листя пало…

Чи то ми осліпли разом, коли сніг упав…

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте