Коли сніг упав...
Ти кричиш пихато: Рівня вимагаю!
Та хіба у тім моя винна?
В тебе за плечима купи мряки
В мене за плечима- ти і я.
Ми були, колись – затихли в бурю.
Дивовижа, але так воно і є.
Все гриміло, буревіло попід нами-
Ми прощались, били всі мости.
Ти сказав: шукай же собі рівню!
Я змовчала – ти ж бо геть осліп.
Чи то я осліпла, ще тоді, як листя пало…
Чи то ми осліпли разом, коли сніг упав…
0 коментарів